«… якщо Ви володієте знаннями про сутнісне дитини, то Ви зможете гарно навчати та виховувати» Р. Штайнер
Тому і наша розмова почнеться із «Сутнісного» людини. Природа людини єдина для всіх, де б вона не жила, чим би вона не займалася, немає значення.
Духовна наука про людину – Антропософія, створена великим філософом, науковцем, ясновидцем – Р.Штайнером 100 років тому, говорить про декілька природних складових людини. І перша, видима для усіх, це наше фізичне тіло, з усім набором фізіологічних процесів та мікроелементів що є на планеті Земля. І цим ми несемо в собі земне царство Мінералів (побудова костей, м’язевих структур, тканин внутрішніх органів та усіх рідин, як рік та океанів). Про цей проявлений рівень людини наша природнича наука може сказати найбільше.
Але ми йдемо далі. І те, що супроводжує нас від народження до смерті і підтримує сили для діяльності, роботу усіх органів і внутрішніх процесів життєдіяльності, росту, розмноження, старіння, відмирання, дихання – усього що пов’язане із словом Життя, несе в собі друге тіло (невидиме для звичайного людського ока) – Ефірне тіло або тіло життєвих сил. Воно також як і фізичне тіло видозмінюється з часом та процесами життєдіяльності людини та різних умов. Ефірне тіло має безпосередній зв’язок з рослинним царством.
Але людиною керують у її діяльності не тільки потреби у їжі, воді, сну, наші бажання, стремління, радощі та печалі, усі бурління та потреби душі, складають наше третє тіло Астральне (душевне). І душа наша володіє трьома силами чи задатками до розвитку – це воля, чуття та мислення, відповідно і різні рівні розвитку самої душі ми можемо спостерігати в людях. (найнижчі душевні прояви людини ми навіть у мові називаємо тваринними проявами людини і в цьому є смисл).
Але оскільки людина перевершила тваринне царство і може підняти себе до чисто людських Христових проявів, говорить про царство людей, про її індивідуальність яка виражається словом «Я», і воно в кожній людини абсолютно індивідуальне, хоч для всіх і звучить однаково. Тобто це четверта складова людської сутності Я-тіло, що є її власним рівнем свідомості, зв’язку з Духом.
Отже, фізичне тіло і ефірне (життєві сили) належать земному плану, «Я-тіло» – духовному світу, а астральне або душа – є посередником, що зв’язує в людині ці два світи.
І домінуючим у всій цій ієрархії тілесностей людини, звичайно є «Я» індивідуальний безсмертний людський дух, що приходить на Землю для розвитку.
Якщо ж ми підняли тему Мистецтва виховання, а це в першу чергу гармонійного та здорового розвитку дитини, то нам треба зрозуміти, що мова піде про два чинники здорового виховання: перший – це на ЩО ми націленні у вихованні (що ми очікуємо в кінці?) і другий компонент – методи, технології, Хто в дійсності виховує?
Якщо шукати відповідь на ЩО виховуємо? І що в процесі виховання хочемо отримати? То тут перед нами постає наше миле дитя!!!!!
1-фізичне здоровя, стає основою здорового руху та розвитку на все життя. (4 базові чуття: життя, руху, рівноваги, тактильності);
2-пізнавальні здібності, або живий інтерес до світу в який прийшов, здорова сила фантазії (ігри, спостереження, живі образи в усьому) – формує в майбутньому живе мислення, (ранній розвиток інтелекту – висушує душевні сили);
3-емоційний план – природнє: іграшки, середовище, звуки, кольори, переживання.
Повинні в повній гармоніі бути виховані три душевні СИЛИ: Воля, Чуття, Мислення, без них людині забракне сил до самореалізаціі.
Відчуття, мислення та воля – можуть бути розвинуті однобоко, або нерозвинуті зовсім і тоді ми можемо спостерігати безвольний тип поведінки, де є багато ідей, а сил на їх реалізацію немає, або здорова дитина показує повну заторможеність у сприйнятті математики, геометрії, орієнтації у просторовому баченні, чи є звичайні виконавці без ідей, творчого злету і відсутності фантазіі, а може черстві, нечуттєві, грубі до почуттів інших…Ось тоді у дитини і потім дорослої людини з’являється безліч проблем.
Ми хочемо отримати гармонійну, всебічно розвинуту, самодостатню особистість з живим поглядом, живим творчим нестандартним мисленням, що легко знаходить мільйон рішень на поставлене питання чи задачу, радісну, задоволену від самого життя, звичайно з моральними та людськими цінностями, чуйну, добру, талановиту, яка знає власні здібності, знає як їх реалізовувати чи ставити на службу людям і розвитку людства. Це справжня людина – громадянин не тільки Землі, а й Всесвіту.
Хто ж виховує ці моральні аспекти людини?
Звичайно всю цю базу складають для малюка люди, що його оточують, з іх системою цінностей, поглядів, емоційного стану, поведінкових стандартів і систем мислення. Батьки, рідні, няні, вихователі, сусіди і т.д. Їх моральні якості стають прототипом усіх якостей майбутньої людини.
Найголовніше ж для «садівниць» – вихователів вальдорфського садочка, це любов і душевна теплота до діток, яка ніби крильми огортає все єство дитини і зігріває душу кожного. Любов вихователя не тільки до діток, а й до всього, що вихователь робить спокійно, радісно, впевнено, природно, тоді це стає здоровим прикладом для наслідування для діток та формує здорові внутрішні органи і саму дитину, що зростає без осуду, оцінок та моральних повчань, при повній підтримці та участі. Доросла людина тоді несе безмежну відповідальність не тільки за гармонію власних рухів та реакцій, за чіткість, красу та гармонію мови, а й мислення та відчуттів, естетики зовнішнього вигляду і душевної краси. Радість, що пронизує всі діяльності у садочку, цікавість до світу, істинне здивування і сердечність – стають гарантією здорового розвитку дитини. Звичайно при умові відсутності в оточенні дитини прикладів, що несуть повну руйнацію тілесного, психічного та ментального здоровя!!!
Всі чотири складові людського єства: фізичне, ефірне, астральне та духовне Я-тіла, розвиваються взаємопов’язанно, але в різні періоди біографії людини вони знаходяться на різних щаблях розвитку і розвиваються різними методами. При правильному вихованні розвиваються гармонійно три душевні сили, а значить в майбутньому і духовне єство людини.
З точки зору і психології і духовної науки і природніх ритмів, людина розвивається по семиліттям.
