Є питання?
МИ ONLINE

День у садочку

картинка посту 15-09-2022

Навіть перед тим, як малеча приходить, робота вже кипить у садочку. Вихователі приходять раніше, щоб підготувати простір, спланувати діяльність на день та обговорити інші незвичні події дня: день народження, відсутність дитини і т.п.
По-перше, ми готуємо перекус. Щотижня, один із вихованців приносить нам кошик із перекусом для всіх: фрукти, рисові кекси, мармелад, мюслі, йогурт… Повторення щоденних справ дає дитині впевненість та безпеку, яка знає, що коли дають мюслі, то скоро прийдуть батьки забирати з садочку, коли рисові кекси, то збираємося на прогулянку у парк і т.п. Діти допомагають готувати перекус, якщо хочуть, але ми їх не просимо це робити. Вони нарізають фрукти, вижимають з апельсинів сік, лущать горіхи, наливають йогурт. Найменші активно спостерігають за тим, що відбувається у просторі навколо них. Таким чином, вони можуть організуватися і робити щось власним чином, досліджуючи по трохи життя. А що ж діти будуть наслідувати, якщо приходитимуть у садочок, де дорослі не зайняті справами? У такому випадку, досить часто діти починають ганяти, поки хтось не почне плакати.

Приблизно біля 9 ранку, всі діти збираються. Вони повісили свої курточки на вішалки, перезулися і тоді ми закриваємо двері. Гра почалася без перебоїв, нарешті ходіння туди-сюди припинилося. Із плином днів діти розуміють, що все має початок і важливо бути присутнім у ньому і їхня власна присутність є теж важливою. Впродовж цього часу іде вільна гра.

Коли діти приходять, то бачать, що вихователь зайнятий чимось. Найменші діти люблять бути поруч, спостерігаючи за роботою або допомагаючи, а старші ідуть одразу гратися. Вони створюють дорогу для автомобілів, ставлять столи один на одний, щоб зробити цирк, готують сніданок для лялечок, ідуть з ними на прогулянку, інколи навіть катаються з ними на човні, повному бутербродів! У цю ранкову годину є величезна кількість діяльності і вихователь спокійно займається своїми справами. У неї завжди є робота: ппрання, прасування, готування їжі, шиття …, але вона завжди з інтерес включається у все, що відбувається навколо неї. Вона намагається переконатися, що життя цієї «великої сім’ї» наповнене ентузіазмом і тут панує певний порядок. Інколи діти запрошують її разом пропливти ся у човні або ж послухати історію, яку вони підготували.
Десь о 10:30 час прибирати іграшки. Вихователь першим починає складати свої речі і, таким чином, за допомогою гри та прикладу, усі допомагають та повертають речі на свої місця: машини припарковуються в гаражі, сміттєвози згрібають сміття, лялечки ідуть спати, попрасовані і складені тканини кладуть у кошики, тварини повертаються на ферму.
У нас всі до однієї хвили дня є пісня! Спів є найкращим засобом спілкування із дітьми. Коли ми співаємо, ми знаходимося на відстані від самих себе, наш голос звучить неупереджено і ми відкриваємо себе для оточення.
Піснею ми збираємо діток, ми подаємо руки і утворюємо коло. До цього моменту кожен був зайнятий тим чи іншим, сам чи з другом, а зараз ми усі разом готові співати прості пісеньки, пов’язані із порами року. Кожного дня впродовж декількох тижнів повторюються ті самі ігри та пісні, що дає можливість дітям вивчити велику кількість віршів, ритмівок, пісень та ігор.
І з піснею ми ідемо до столу. У кожного своє місце і ми чекаємо поки усі сядуть за стіл на свої місця, запалюємо свічку, вітаємося і дивимося, хто ж сьогодні прийшов, вітаємося з кожним по імені. Ми граємо у пальчикові ігри, беремося за руки і бажаємо «смачного». Перекус, який ми підготували на початку дня, вже на столі. Ми роздаємо кожному у тарілку, наливаємо травяний чай у чашки і знову чекаємо поки у кожного буде все. Дуже часто приходить великий момент тиші, не вдаваний, а тому, що кожен зайнятий і сконцентрований на процесі їжі. Кожен їсть залежно від того, на скільки голодний, завжди є достатня кількість їжі на добавку для тих, хто цього хоче. Коли усі закінчили пити і їсти, кожен несе свій посуд до кухні, іде до умивальника, миє руки і взувається.
Пора іти в сад. Проводити час в саду – це майже найголовніше право дітей. У саду є потаємні місця для хованок, можна лазити по деревах, збирати фрукти і робити сік чи мармелад, будувати палаци із піску і грати в кухню з одягу, що сушиться на сонці, у саду постійно ідуть ігри, підтримується єдність із природою, у дітях пробуджується відчуття любові і поваги до навколишнього середовища, в той час, як дорослі зайняті своїми справами: завжди є листя і пісок, який потрібно замести! Вихователь поряд, але не втручається у гру дітей. У нас є дощовики, гумові чоботи і водостійкі штани і куртки, які дозволяють проводити час у саду навіть у дощові дні! Яка ж це насолода збирати воду лопатками, стрибати у калюжах, робити ріки, варити у калюжах суп…
Піснею, яка вказує, що час повертатися у приміщення, ми починаємо складати лопатки і відра, витрушуємо пісок із взуття і ми готові повертатися, щоб почути історію. Щодня впродовж 3 чи 4 тижнів розповідається одна і та ж історія або усно, або у виставі. Щодня та сама історія у той самий час! Діти можуть навіть висловлювати незадоволення, якщо ви зміните хоч одне слово або додасте ще одну кому у розповідь! Ранок закінчується історією, яка дозволяє дітям взяти із собою світ ніжних і хвилюючих образів, які огортають їхні душі до наступного дня.
Ми побачили, що день поділяється на два етапи. З одного боку, дітей направляють через велику кількість матеріалу для гри, прості іграшки з натуральних матеріалів (дерево, мушлі, шовк, льон, бавовна і т.п.), а також через приклад вихователя, який як і мам вдома, робить потрібну для оточуючих роботу. Через таку різноманітну діяльність кожна дитина може знайти своїм способом та у свій час, що є наразі найкращим для свого власного розвитку.
А з іншого боку, є моменти, направлені на спільну роботу, наприклад коло, ігри, перекус та розповіді. Зміна вільної гри, як у приміщенні, так і надворі, і діяльності у групі є величезним щоденним диханням.

Попередній пост
Наступний пост
Фото вчителя
Ведуча вихователька
Плахтина Олена Степанівна
Освіта:
Вища
Національний педагогічний університет ім. Драгоманова
Національний педагогічний університет ім. Драгоманова
Досвід:
6 років

Пані Олена, садовниця, ведуча вихователька, яка несе світлу ідею створення такого затишного гніздечка для щасливих діток із 2013 року. Для вихованців садочку вона берегиня, а для батьків - справжній авторитет. Окрім виховання дітей, цікавиться психотерапією і любить антропософію, чим радо ділиться із іншими вихователями, батьками та дорослими, які шукають себе.

Фото вчителя
Вчителька
Василюк Мирослава Миколаївна
Освіта:
Перекладач, викладач
Національний університет «Острозька академія»
Національний університет «Острозька академія»
Досвід:
6 років

Мирослава, вчитель вальдорфських класів для школярів віком 9-13 років. Маючи практичний досвід у сферах викладання, перекладу, організації бізнесу та просвітницької діяльності, у 2016 р. започаткувала заняття не лише для власної доньки, а й для інших дітей, які потребують всебічного розвитку і живого навчання на основі вальдорфської педагогіки. «Мені цікаво все, особливо щось нове і здорове, тому коли побачила вальдорфську педагогіку і відчула її вплив на себе, зрозуміла, що це новий і здоровий напрям, який відкриває постійно нові горизонти та розвиток як для дітей, так і для вчителя. Окрім дітей, люблю свою сім’ю та подорожувати з ними, багато читаю та ходжу в походи в гори»

Фото вчителя
Психологиня
Якимчук Світлана Миколаївна
Освіта:
Психолог, логопед
Національний університет «Острозька академія», логопед, Кам’янець-Подільський Національний університет ім. І. Огієнка
Національний університет «Острозька академія», логопед, Кам’янець-Подільський Національний університет ім. І. Огієнка
Досвід:
6 років

Світлана, вчитель вальдорфських класів для школярів віком 6-9 років. Через велике прагнення організувати вальдорфську школу у Рівному і дати сину сучасну європейську освіту, надихнулася на створення вальдорфських класів для першачків у 2021 році. «Дуже люблю дітей. Почала працювати з ними ще під час навчання в університеті. В мене завжди була ідея створити такі заняття, на яких діти не просто будуть вчитися, а творчо, гармонійно, душевно та духовно розвиватися та зростати. Саме такими є наші вальдорфські класи»

Фото вчителя
Вчителька
Крупко Олена Ігорівна
Освіта:
Економіст, бухгалтер
Національний університет водного господарства та природокористування
Національний університет водного господарства та природокористування
Досвід:
5 роки

Олена, вчитель вальдорфських класів для школярів віком 9-13 років. Зацікавившись альтернативною освітою та бажаючи найкращого для своєї доньки, проводить здорові гармонійні заняття на основі вальдорфської педагогіки та організовує дозвілля для школярів із радістю та задоволенням. «Як мама завжди мріяла про творчу школу для своєї доньки і зараз щаслива, що вона тут. Як учитель - радію, що можу пізнавати цей дивовижний світ разом з дітьми. Також люблю бути на природі, люблю готувати. Цііную кожну хвилину проведену зі своєю сім’єю»